«Дитино моя..» Лука 16, 25
«Дитино моя..» Лука 16, 25
Сьогодні Ісус промовляє до нас притчею. Притчі це один з найдавніших способів навчання. Це короткі алегоричні історії, які використовують прості, зрозумілі образи та символи щоб навчити складну мудрість та духовну істину.
Головні образи у сьогоднішній притчі: це «багатий чоловік», «Лазар» та «Авраам».
Багатий чоловік символізує егоїстичну самовпевнену людину, яка вивищує себе понад інших. Людину, яка викривляє дійсність, ставить себе в центрі ілюзійного всесвіту де всі інші і все інше має бути для власного розпорядження та вжитку. У такий спосіб встановлює прірву між собою та справжньою дійсністю, між собою та іншими людьми.
Ми зауважуємо, що навіть після смерті цей «багатий чоловік» не отямився, поводиться так ніби він господар, який роздає розпорядження своїм слугам.
Лазар, що дослівно перекладається, як «той кому Бог допомагає» є образом людини у потребі; людини, яка потребує допомоги.
І парадоксальним є те, що у цій притчі, тим хто найбільше потребує допомоги є не Лазар, а «багатий чоловік», який відгородив себе прірвою від інших. Саме він опинився, через його власне егоїстичне життя, у смертельній небезпеці і стражданнях.
Авраам, перший Старозавітній Патріарх, «батько всіх віруючих» є образом Бога Батька, який допомагає та навчає нас своїх дітей.
Через сьогоднішню притчу застерігає нас не створювати прірви, жити в любові та бути милосердними одні до одних. Бог, як люблячий батько дбає про нас, дарує нас одні одним, щоб допомагати нам. Ми є необхідні одні для одних. Усі маємо гідність Божих дітей. Моя допомога іншому у потребі стає Божою допомогою для мене.
Наша спільна Літургійна молитва єднає нас разом в Божій присутності, щоб усвідомити себе частиною Божого народу де кожен є цінним благословенням для інших.
Дорогі в Христі,
Не створюймо прірви з тими хто поруч з нами. Амінь.
о. А.Р.